категорична вимога

См. также в других словарях:

• ультиматум — у, ч. 1) У міжнародних відносинах або під час воєнних дій – категорична вимога, невиконання якої загрожує розривом дипломатичних відносин, застосуванням сили і т. ін. 2) Взагалі якась категорична вимога, що супроводжується погрозою …   Український тлумачний словник

• імператив — у, ч. 1) книжн. Беззастережна, категорична вимога; веління, наказ. 2) грам. Те саме, що Наказо/вий спо/сіб (див. наказовий) …   Український тлумачний словник

• ультіматум — туму, с. Пр. Ультиматум; категорична вимога …   Словник лемківскої говірки

• виклик — у, ч. 1) Прохання або вимога з явитися куди небудь. || Оплески, вигуки глядачів як прохання, вимога до артиста (артистів) вийти на сцену (для схвалення виступу або повторення його). || Знак, сигнал (телефонний, радіо і т. ін.), за допомогою якого …   Український тлумачний словник

• протест — у, ч. 1) Рішуче заперечення чого небудь, категорична заява про незгоду з кимсь, чимсь, про небажаність чого небудь. || також у сполуч. зі сл. внутрішній, мовчазний і т. ін. Почуття рішучої незгоди з ким , чим небудь, невдоволення кимсь, чимсь. || …   Український тлумачний словник